Вклонімось хлібу - він святий

Мета: поглибити знання учнів про хліб, народні звичаї, пов’язані з хлібом; виховувати дбайливе ставлення до хліба та повагу до хліборобів; викликати бажання берегти хліб, поважати працю трудівників поля; розвивати мовлення, збагачувати словниковий запас, учнів логічне мислення; виховувати пошану до хліба, до людей, які над ним працюють.

Обладнання: коровай, хлібобулочні вироби; колоски жита та пшениці, вишиті рушники, предмети українського побуту, квіти – маки та волошки, калина.

Звучить музика. Дівчатка, тримаючи в руках колоски, маки, волошки, виходять на сцену «змійкою», створюють «пшеничне поле», складають квіти у вази, які стоять по обидва боки сцени, і шикуються півколом на сцені.

Дівч. Гостей дорогих стрічаєм

Круглим пишним короваєм.

З рушником берем таріль,

Коровай кладем і сіль.

Хлопч.  Шанобливо хліб підносим

             І вклонившись, щиро просим:

            Любий гостю наш, приймай

             Хліб гостинний – коровай.

(Діти кланяються і кладуть хліб на стіл, застелений скатертиною).

Хліб – усьому голова, так в народі кажуть,

Хліб – це мир, любов, життя, хліб – це наша радість.

Мама зранку подає молочка поживного,

І смачний окраєць хліба, теплого, пшеничного.

Хліб – багатство найцінніше з тих часів,

Коли навчились його виробляти.

Йшли роки, мінялись люди, цінності губились,

Тільки хліб – незгубна цінність, в ньому наша сила.

Хліб – усьому голова, хліб – як сонце, кажуть,

Хліб – це спокій, мир, життя, хліб – це справжня радість.

В1  Сьогодні наша зала перетворилась на прекрасну світлицю. До нас завітали гості.

В2  Всі так гарно вбрані. Чому? Бо ми українці.  Україна – це наша земля, рідний край, наша країна із своєю історією,обрядами, традиціями та звичаями, чарівною піснею і мудрими людьми, мальовничою природою.

В1 Сьогодні ми зібрались тут, щоб вшанувати його величність – хліб.

В2.  Ми живемо в Україні,

Де в степу із краю в край

На добро усій країні

Визріває урожай.

В1  Де пшениця достигає

Колосиста, золота,

Де, неначе море, грають

І шумлять густі жита.

В2. А чи знаєте ви, як виник хліб? Початок хліба – маленька зернина. У глибині століть загубився той день, коли людина вперше розтерла зерно, змішала його з водою і на розпеченому камені спекла свій перший хліб. Коли це було?

В1 Здається, що він був завжди. Але це не так. Учені вважають, що у далеку-далеку давнину люди споживали зерна дикорослих рослин, коли їм не щастило на полюванні

В2 Згодом зерна почали розмочувати у воді, роздрібнювати на камені. Минуло ще багато-багато років, і люди навчилися випікати на розжарених каменях прісні коржі. Це був, власне, і перший хліб.

В1.  Жито і життя - слова одного кореня. Звідси й часте поєднання поняття «жито» саме з цим словом в багатьох народних піснях.

Відео  «Ой зеленеє жито, зелене»

В2.  Є відкриття, яких не вкриє мла,

Нехай минуть віки, тисячоліття,

А жінка та, що вперше хліб спекла,

Залишиться безсмертною у світі.

В1. І хоч згубилось в плині літ ім’я,

І пам’ятника жінці тій немає,

А я її такою уявляю:

Вона, як мати, як сестра моя.

В2. Із добрими, ласкавими руками,

Як всі жінки у нашому селі,

Що творять хліб, щоденно творять хліб,

І все життя їм пахне колосками.

 Пісня Рушничок

(Заходить Хлібчик)

Хлібчик. Відгадайте-но, діти, хто я такий?

Виріс у полі на добрій землі,

Місце найкраще знайшов на столі.

Так, правильно, я хліб. А чи знаєте ви, скільки людей доклали зусиль, щоб отакий гарний хліб був у вас на столі? Люди яких професій потрудилися над цим? Гей, колосочки, допоможіть мені, йдіть розкажіть дітям,  хто ж допомагає хлібові потрапити на стіл.

1 колос. Виросла пшениця. Ні спеки, ні холодів не боїться. Це вчений багато років працював, серед тисяч зерняток найкраще вибирав, новий сорт виводив.

2 колос. Агроном сказав, коли орати, як землю напоїти, насіння підкормити.

3 колос. Тракторист землю орав, поле засівав.

4 колос. Льотчик над полем кружляв, молоді паростки від шкідників захищав.

5 колос. Коли дозріли колоски, комбайнер урожай зібрав.

6 колос. Шофер зерно на елеватор повіз.

7 колос. Коли зерно висушили, мельники його на борошно перемололи.

8 колос. Із готового борошна пекар замісив тісто, випік хліб. Усі хлібороби добре попрацювали.

 Відео «Хліб усьому голова»

Учень 1     «Бублик і паляниця»

Бублик житній паляниці говорив хвастливо:

Ти засмагла, чорнолиця – зовсім не вродлива.

Я ж біленький, солоденький, вигнутий красиво,

У малечі викликаю усмішку щасливу.

І сказала хвастунові паляниця свіжа:

Ти для діток – подарунок, я – буденна їжа.

Я до кожної родини йду щодня до хати.

Ти, як гість, у дім приходиш,

Я ж – як рідна мати.

Учень 2  – Звідки береться хліб? –

Запитав у Зіни Гліб:

- А звідкіль береться хліб? –

Розвела руками Зіна:

- Звідкіля ж? Із магазину!

В1  Народні прикмети допомагали передбачити,  яким буде урожай.

В2 Осінь дощова – на врожай.

В1 Зима з снігом – літо з хлібом.

В2 Зима без снігу – не бути хлібу.

В1 Як у травні дощ надворі, то восени хліба повні комори.

В2 Грім гримить – хліб добре родить.

В1 Отже, хліб - це мірило життя. У прислів’ях та приказках до хліба звертаються, як до живої істоти.

В2 Хліб – всьому голова.

В1 Без хліба – суха бесіда.

В2 Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.

В1 Без солі, без хліба немає обіду.

В2. Відгадайте загадки про хліб.

В1 По полю ходить,
Зерно молотить
Жне, косить.
Хліба не просить
(Комбайн)

В2 Маю жовтий вусок,
Запашний колосок,
Буде з мене мука
Й паляниця м’яка
(Пшениця)

В1 В кожнім колосі зерно
Світиться  янтарне,
Бо трудились на землі
Люди всі ударно.
Наче сонце на столі,
Свіжа паляниця…
То на славу уродила золота …(Пшениця)

В1  Як навколо об’їси,

Серединки не проси.

Ми такі гостинці –

Дірка в серединці.   (бублик)

В1 Щоб город перекопати, що беруть до рук? (Лопату)

В2 Хоч не солодкий,  та дуже смачний,
Хоч і дешевий, проте дорогий.
Сядем обідати – він на столі,
Люблять його і дорослі, й малі
(Хліб) 

В1 Ну що ж,  раз в нас є хліб на столі, то може й заспіваємо?

Пісня «Сіяв батько жито»

Учень 3. Щодня до нас приходить гість –

Рум’яний, теплий, свіжий,

І називається він хліб,

Він наша перша їжа.

Звичайно, перша, головна.              

Як сонце і повітря,

Хлібина ніжна і смачна

Пшенична або житня.

Учень 4. Імен багато має хліб,

Є гарні і незвичні –

Рогалик, торт, батон, пиріг,

І паска, й паляниця.

Ще колобок, і легуміна,

І мандрик, і пампушки,

Книші, лангоші, пиріжки,

Сухарики і хрусти.

В1 А зараз ми завітаємо до пекарні та подивимося, як печуть хліб

Відео «Як печуть хліб» 

Учень 5  За 5-6 тисяч літ до нас

Вже пахло в світі хлібом.

І перший в світі хлібодар

Ним снідав і обідав.

З тих незапам’ятних часів

Хліб на столі – це свято;

Скажіть, святіше щось за хліб

Чи будемо ми мати?

Учень 6  Чого ж так часто хліб святий
Кидаємо під ноги?
Лежить він, скривджений такий,
На всіх шляхах, дорогах

Лежить буває під столом,
Під партою, під плотом,
Здобутий нелегким трудом,
Политий щедро потом.

Чому ж кидаємо його
Безжалісно, бездушно?
А десь голодне дитинча
Чекає хліб насущний.

А десь в молитві день і ніч
Про хліб нужденні мріють
І руки вмілих трударів
Зерно у землю сіють.

Учень 7   Зростає колос золотий
Налитий сонцем й небом.
Щоб ми вклонилися йому
І багатіли хлібом

І кожен день, і кожну мить
Дай, Боже, хліб насущний
Щоб ми могли у мирі жить,
Щоб не були бездушні.

Молись до хліба, не кидай
Хай хліб спасенням буде,
Бо не черствіє хліб святий,
Черствіють тільки люди.

В1 Чи знаєте ви, як пахне життя? Давайте затихнемо на хвильку і відчуємо цей запах… Це пахне хліб.

В2 Неповторний запах робить хліб живим, частиною душі кожного з нас. В усі віки хліб був обов’язковим атрибутом, що супроводжував найважливіші події в житті людини.

В1 Коли народжувалася дитина і йшли на хрестини, неодмінно клали в колиску срібний карбованець і хлібину – на здоров’я і достаток. На весіллі молодих стрічали хлібом-сіллю. На Великдень у красному куті виставляли високі паски.

 (Танок дівчат з колосками)

Учень 8.  Честь і слава хліборобам,

              Що живуть в моїм селі!

              Хлібороби хліб нам роблять,

              Знайте й ви про це, малі.

                 На руках у них буває

                 Пил, земля – та це дарма,

                 Кожен скаже, кожен знає:

                 Кращих  рук, як ці, - нема!

              Хлібороб в просторім полі

              Нам вирощує врожай,

              Пшениці шумлять на волі,

              Де початок їм, де край?

                   А їсте ви паляницю,

                   Калачі смачні їсте –

                   Не забудьте уклониться

                   Хліборобові за це. 

В2  Сьогодні, хоч наша держава і багата високими врожаями зерна, хліб потребує бережного ставлення до себе, до тих, хто орав землю, сіяв і збирав зерно, пік хліб.

В1 А зараз до слова запрошуються наші гості.

 Виступ гостей

Учень 9  Не кидайсь хлібом, він святий –

В суворості ласкавій,

Бувало каже дід старий

Малечі кучерявій.

Не грайся хлібом, то ж бо гріх!

Іще до немовляти,

Щасливий стримуючи сміх,

Бувало каже мати.

Бо красен труд, хоч рясен піт,

Бо жита дух медовий

Життя несе у людський світ

І людські ріднить мови.

Хто зерно сіє золоте

В землі палку невтому,

Той сам пшеницею зросте

На полі вселюдському.

В1 Сьогодні ми з вами вели розмову про хліб, що здавна був поняттям святим. Ми віримо, що в кожне ваше серденько попаде зернятко добра.

В2   І так, як із зернятка виростає хлібний колос, так і в ваших серцях проросте великий колос добра, честі, поваги, справедливості.

В1   Нехай ваша душа буде такою ж величною і чесною, як безкрає пшеничне поле.

В2  Здоров’я, щастя всім вам, хай завжди буде пахучий хліб на вашому столі!

В1  На закінчення свята ми хочемо пригостити вас хлібом у вигляді сушки, щоб ви ніколи не втратили смаку українського хліба, щоб ви всі завжди були ситі й здорові, веселі й щасливі, щоб в усі віки на українському столі на білій вишитій скатертині лежав, мов сонце, свіжий хліб.

(Звучить пісня «І в вас, і в нас хай буде гаразд », діти пригощають гостей бубликами)